ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДАЙДЖЕСТ ДЛЯ БАТЬКІВ. РОБИМО УРОКИ РАЗОМ: ПОШИРЕНІ ПОМИЛКИ БАТЬКІВ

Трапляються ситуації, коли дитина не робить чогось самостійно, але й не хоче приймати допомогу батьків. По-перше, у такому випадку можна сказати, що імовірніше за все мова йде про емоційні проблеми у відносинах між батьками та дитиною.
Найчастіше коріння такої негативної завзятості і відмов щось зробити криється у негативних переживаннях. Це може бути проблемою самої дитини, але частіше вона виникає між батьками та дитиною, у їхніх стосунках.
Доброзичливий і теплий тон – це головна умова успіху. І якщо ваша участь у заняттях дитини не допомагає, більше того – якщо дитина відмовляється від цієї допомоги, то зупиніться і прислухайтеся до того, як ви із нею розмовляєте.
Керівні вказівки погано вписуються у формат загальних занять з дитиною. Щойно вони з’являються, загальна, сумісна робота закінчується, оскільки робити щось разом означає бути на рівних. Не варто займати позицію «над дитиною», діти до неї дуже чутливі і сприймають її негативно, у них виникає опір до «необхідного», до того, що «треба», «мусиш», «повинен»…, вони не погоджуються із «очевидними» (на ваш погляд) речами, сперечаються з приводу того, що у вас не викликає сумнівів.
Зберегти позицію на рівних насправді не так вже й легко: іноді для цього потрібна серйозна винахідливість. Буває, що батьки виконують усі умови ідеально: слідкують за тоном, допомагають, не критикують, але заважають надмірною турботливістю. Важко захотіти, коли будь-яке твоє бажання «обганяють» тато або мама, або одразу обидва батьки.
Батьки, які занадто багато хочуть за дитину зазвичай самі важко живуть і в них не залишається сил та часу на власні інтереси і особисте життя. Звучить жахливо, але батьки можуть відібрати в дитини енергію її власних бажань.
Натхнення вам і порозуміння! Вчіться легко і з радістю! Далі буде…
Олена Гайдаржи,
Психологиня КПДЮ, керівниця гуртка «Вчитися легко».
За книгами Ю. Гіпенрейтер.