Дзвони пам’яті

Дзвони Михайлівського Золотоверхого колишуть пам’ять про героїв…

20 січня в Михайлівському Золотоверхому соборі відбулася панахида до четвертої річниці загибелі оборонців Донецького аеропорту. Юні журналісти гуртків «Журналістика. Абітурієнт» та «Репортери» відділу ІТА «ЮН-ПРЕС» Київського Палацу дітей та юнацтва були стали учасниками цього заходу.
Біля Михайлівського Золотоверхого Собору – людно: чоловіки в камуфляжі, дехто – з бойовими нагородами, родичі загиблих захисників України, друзі легендарних кіборгів. До Стіни Пам’яті лягають холодні від морозу червоні гвоздики. Біля портрету сина на снігу заклякла на колінах згорьована мати. Сльози не приховують ні жінки, ні чоловіки.

В Соборі панахиду відслужили архімандрит Лаврентій, монахи Михайлівського монастиря і військові капелани – представники Православної церкви України.

– Ми кожного дня за них молимося і згадуємо – для цього не потрібен особливий привід. Я був тоді в аеропорту, коли у мене на очах гинули мої друзі. Не знаю, як вийшло, що я лишився живий, – з болем і сльозами в голосі розповідає один з «кіборгів», оборонець ДАП, засновник громадського об’єднання «Серця кіборгів» Анатолій Свирид, – Сьогодні сюди приїхали батьки, брати, сестри, дружини, діти, друзі загиблих героїв з усіх куточків України. Ми будемо завжди їх пам’ятати. Таке не забувається. Саме для цього ГО «Серця кіборгів» й ініціювало вшанування пам’яті загиблих оборонців захисників Донецького аеропорту. Ми вшанували пам’ять і наших побратимів, військових та бійців добровольчих знань, які загинули в аеропорту «Донецьк», і також помолились у пам’ять усіх учасників бойових дій, які ціною свого життя відстоювали територіальну цілісність та свободу України, – зазначив Анатолій Свирид.
Боляче. Сумно. Але життя продовжується. Живемо за себе, й за тих, хто віддав своє життя за Україну.

Ярослава Наумчук, Вікторія Кириленко